Тютюнові історії. Початок
Курінням людство захоплювалося з давніх-давен. Курили древні єгиптяни, китайці та індійці, слов'яни та скіфи, галли та готи. Народ використовував ті рослини, які виростали в їх місцевості: коноплі, листя фруктових дерев, м'яту, полин. За допомогою куріння проводили язичницькі ритуали і знімали болючі відчуття.
У цей час у доколумбовской Америці місцеве населення було добре знайоме з тютюном. Тільки в Північній Америці індіанці курили люльки, а в Південній воліли скручувати листя за принципом сучасних сигар. Одним курінням не обходилося. Аборигени нюхали та жували тютюн. Іноді ректально вводили у вигляді клізм. Тютюн використовувався з лікувальною метою і для проведення ритуалів.
Цікаво знати
- Етимологія слова «тютюн» точно не відома. Одні пишуть, що походить від «tobako bako», що в індіанців означає «димна трубочка». Другі стверджують, що слово походить від назви острова Тобаго.
- Тютюн відноситься до сімейства пасльонових. До них же належать картопля, перець, баклажани та томати.
Колумб та тютюн
Появу тютюну у Європі тісно пов'язують із ім'ям Христофора Колумба, який у 1492 році причалив до острова Сан-Сальвадор (Гуанахані). Там європейці й побачили, як місцеві жителі викурюють люльки, скручені з листя невідомої рослини. Аборигени подарували кілька таких сухих листків Колумбу, про що він написав у своєму щоденнику, який вів під час морської подорожі.
Дещо пізніше, опинившись біля берегів Куби, Колумб відправив углиб острова свого перекладача Луїса де Торреса і моряка Родріго де Хереса. Тубільці привітно прийняли посланців, і, за даними деяких джерел, саме там моряки навчилися курити тютюн, загорнутий у листя.
Коли біля берегів острова Гаїті корабель «Санта-Марія» сів на мілину, Колумб залишив там невеликий гарнізон у кількості 40 осіб, серед яких був і Торрес.
А Родріго де Херес повернувся до Іспанії. Саме цього моряка називають першим курцем. Вже на батьківщині 1501 року мореплавець вирішив продемонструвати співвітчизникам процес куріння. Але ті, побачивши, як Родріго випускає дим, вирішили, що чоловіка опанував диявол. Моряка заарештувала інквізиція та засудила до ув'язнення. Воно тривало сім років. За цей час тютюн легалізували в Іспанії.
А ось насіння рослини в Іспанію було завезено ченцем Фроєм Романом Пано у 1496 році, який брав участь у другій подорожі Колумба.
Тютюн у Європі
На територію Франції насіння тютюну потрапило в 1555 році. Вони були завезені учасником однієї з експедицій Віллеганьйона до Америки ченцем Андре Тев'є. Дещо пізніше у своєму виданні він описав, як індіанці збирали тютюн і курили його.
З 1559 по 1561 французьким послом у Португалії був Жан Ніко, який і презентував Катерині Медічі тютюн, рекомендувавши подрібнювати листя і закладати в ніс. Цей засіб мав використовуватися від головного болю. І французькій королеві, і двору сподобався нюхальний тютюн, який назвали «порошок королеви» або трава Нікота. Вважали, що цим порошком можна вилікувати близько 30 хвороб. Згодом тютюн завоював Францію. Його нюхали, жували, курили, приймали у вигляді відвару та мазі.
Цікаво знати
- Тютюн вперше описав у 1586-1587рр. ботанік Жак Далешан у двотомному виданні «Загальна історія рослин».
- Ім'ям Жанна Ніко в 1753 Карлом Ліннеєм був названий цілий ряд роду рослин Nicotiana, в тому числі і Nicotiana tabacum.
- Пізніше так почали називати алкалоїд, який утримувався у листі тютюну. У 1809 році вперше нікотин відкрив та описав французький хімік та фармацевт Луї-Ніколя Воклен. А в 1828 році нікотин був виділений німцями Людвігом Рейманом та Вільгельмом Поссельтом.
На територію Англії тютюн завезла з Нового Світу приблизно 1565 року команда флотоводця Джона Хокінса. Однак масового поширення куріння не набуло. Ним захоплювалися переважно моряки.
Основним пропагандистом тютюну при англійському дворі вважається сер Вальтер Рейлі (Walter Raleigh), який опановував колонію у Новому Світі та назвав її Вірджинія. У 1585 році Рейлі повернувся на батьківщину і привіз до Англії тютюн та індіанські курильні люльки. Відомий один випадок. Якось слуга вперше побачив, як сер Вальтер закурив люльку. Через клуби диму, що утворилися, подумав, що господар горить. І, рятуючи його від смерті, облив водою.
Після смерті королеви Єлизавети на англійський престол зійшов Якоб I, який розпочав боротьбу з курцями. Не можна було вживати тютюн у громадських місцях, при королівському дворі та на вулиці. Втім, деякі джерела припускають, що заперечення тютюну було пов'язане з неприязним ставленням короля до Вальтера Рейлі, якого в 1618 стратили.
Цікаво знати
- Англійській королеві Єлизаветі приписують фразу, яку вона сказала Рейлі: «Я бачила багатьох чоловіків, які обернули своє золото в дим, але Ви перший, хто обернув дим у золото».
- Після страти Вальтера Рейлі знайшли в камері тютюновий кисет із вишитим написом: «Він був моїм товаришем у найтемніші часи».
Тютюнова заборона в Англії тривала не дуже довго. Згодом наближені переконали короля, що тютюн – прибуткова справа. З його допомогою є можливість залучити до скарбниці добрі гроші.
Таким чином, тютюн почав здобувати популярність на території Європи. Висаджувалися тютюнові плантації, почали відкриватись фабрики з виробництва курильних трубок.
Куріння в Росії
Вважається, що до Росії тютюн завіз англійський мореплавець Річард Ченслер. Сталося це за Івана Грозного в 1553 році. Англійський король відправив три кораблі на пошуки північного шляху до Китаю та Індії. Два кораблі розбилися, а один вийшов у Біле море. Він причалив недалеко від селища Ненокс, що знаходиться на території сучасної Архангельської області. Так англійці й довідалися, що потрапили до Росії. Потім вони вирушили до острова Ягри і оголосили, що хочуть торгувати з Росією. Гонець доповів цареві про подію, і Річард Ченслер був запрошений до Івана Грозного.
Як вважає більшість істориків, це започаткувало куріння на Русі. Але тютюн не лише курили. Як і в Європі, набув поширення нюхальний порошок. Тоді ж виникла фраза «пити тютюн». Але з її трактування є розбіжності. Одні історики вважають, що курильну траву вживали як настойки. Їхні опоненти стверджують, що на відміну від Європи дим вдихали в себе і ніби пили.
У 1613 році на престол зійшов Михайло Романов, який вважав тютюн руйнівним зіллям, тому що «п'ють той тютюн замість вина і пропиваються пуще вина».
Заходи щодо заборони посилилися з 1634 року після московської пожежі, яка, за припущенням, виникла через чиєсь необережне куріння.
Легалізували куріння 1697 року. Петро I зняв усі заборони, оскільки сам захопився тютюном під час перебування за кордоном.
Незважаючи на те, що в різні періоди тютюн розглядався як лікарський засіб, диявольське зілля та як погана звичка, він швидко став невіддільною частиною життя багатьох людей.
З'явилися цигарки, цигарки та кальяни. Виробництво тютюну стало у багатьох країн одним із основних джерел доходу.
30.11.2022 19:12:32
Коментарі: 0
Перегляди: 366